beautifullady22 (beautifullady22) wrote,
beautifullady22
beautifullady22

Художні книги. Свіжачок

Анна Гавальда "Мені б хотілось, щоби хтось мене десь чекав"
Дуже всі її хвалили, навіть презентація в Є була (я не ходила) і я зацікавилась. Це збірка новел про буденне життя, жінок-чоловіків і їхні труднощі-страхи-мрії, написано в стилі Гретковської. Так же трохи іронічно, а трохи рефлексивно. І я вже вкотре переконуюсь, що це не мій стиль в художній літературі. В студентські роки мені б сподобалось, а зараз не дуже. Є цікаві сюжетні повороти, але мені сподобалось тільки одна новела, друга по-порядку, через оте - що які би не були трагедії, життя йде собі і йде. Любителькам жіночої художньої прози сподобається.

Джанет Фітч "Білий олеандр". Оця сподобалась. Книга про дівчинку-підлітка, яка кочує прийомними сімями і кожна з тих прийомних матерів це своєрідний архетипний образ жінки. В кінці автор для тих читачів, що не допетрали так і каже словами ГГ, що впродовж цих років я познайомилась з архетипними образами всіх жіночих ролей і ніщо з усіх тих життєвих подій і зустрічей (а не всі вони були приємними) не було лишнє. Ну книга з тих, що що би в житті не ставалося - все несе свій урок для тебе. Про зло і добро, і про те, як не пускати те зло в себе. Рекомендую. Але вона трохи сумна. Є однойменний фільм, він однозначно слабший, окрім сцени у вязниці де Інгрід (Мішель Пфайффер) спілкується з Клер (Рене Зельвегер).

Халед Хосейні Тисяча сяючих сонць. Афганістан після перевороту, мракобєсіє, терор, і складна доля жінки в тому суспільстві. Але книга не про те - а про добро там, де навколо тільки жорстокість, про те, як не забути себе, не втратити людяність, як любов справді здатна все перемогти і не дати людині пропасти. Долі двох жінок, різного походження і характеру, які переплелися між собою в той дивний спосіб, як це тільки і можливо на сході. Дуже хороша книга, після прочитання ще декілька днів ходиш, все це переосмислюєш.

Халед Хосейні Той, що біжить за вітром теж Афганістан після перевороту, але тут їсторія двох друзів, хлопців з різних етнічних та суспільних прошарків і те, як їх розкидала по світі доля. Гарна книжка, також сумна, про дружбу і самовідданість, про те що благородство душі не залежить ні від освіти, ні від статусу чи середовища. І часто буває навпаки, що чим більше людина має і боїться це втратити, тим менше людського в ній залишається. Цю раджу також, крім того в нас не так багато книг афганських письменників, а з культурою країни добре знайомитись якраз з місцевої літератури.
Tags: література
Subscribe

  • Манти

    Іноземна кухня мене не відпускає)) Манти їла на 1 курсі на практиці. Там кухарка була казашка. І відтоді теж хотіла зготувати, не знаю, що мене…

  • Долма

    Хотіла її ще з 2012 року, коли смачно пообідала в татарському кафе, але долма в мене вже не влізла. І не знаю, на що саме я чекала. А тут подумала -…

  • Лобіо

    Давно хотіла зготувати, мені назва подобалась) Готується просто. Відварюєте квасолю, трете чи мелете горіхи, трете часник і зелені побільше. В ідеалі…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 3 comments