June 19th, 2015

Про особисті радості і колективний сум

Я тут в фб коментила один пост, про те, що журналісти нагнітають негативні новини, всі пишуть про негатив, бо це підвищує рейтинг. І він каже, що людей не менш зачіпає і порадіти, вони б почали радіти, якби їм дали таку можливість. І як висновок приводить - журналісти і редактори самі не вміють радіти, тому і пишуть про що знають - про сум.
Я тут згідна тільки з тим, що сумні новини рейтинг піднімають. Але чому вони власне той рейтинг піднімають?
Бо радість - персональна. Назвіть приклади всепланетарної радості? Отож. Радіють люди коли в них дн, коли близькі люди поруч, коли смачне щось зїсиш або котика погладиш. А от всепланетарні страхи - є. Урагани, катастрофи, війни, соц. незахищеність. Перед лицем такої катастрофи треба обєднуватись і виживати як спільнота, біологічно. Відчуття радості дуже персональні, а от бояться всі люди одного і того ж - не бути. І вони усілякими способами стараються бути.
Ще одне - без радості люди чи взагалі біологічний вид як вид може цілком собі прожити, зберегтися, дати потомство. Якщо живе в сприятливих умовах і т.д. Але якщо він нехтуватиме небезпеками і неадекватно на них реагуватиме - то виживаємість під сумнівом. Тому й мізки націлені скоріше на негатив. зараз в інтелектуальних (чи псевдоінтелектуальних) колах прийнято вважати, от тупі людішки, не фільтрують інформацію, радуються, що на противагу чужих бід в них ніби все добре. Є і такі, але часто в людей обговорити негатив = знайти спосіб, як вижити.
Звісно зараз багато людей на негативі спекулює, таким легко маніпулювати і на цьому багато хто заробляє. Але на противагу страхам ставити радість не можна, вони з різної категорії. Хіба освіченість і проінформованість. Щоб в людей були реальні знання про справжню ступінь страху і способи з ним боротися. Не може бути утопічних газет з одними радісними заголовками - вони не несуть ніякої інформації про світ. Тільки емоцію. Але у всіх негативних новинах має бути аналітика зі степенем ризику. І тоді новини виглядатимуть так: "в такому-то регіоні сталася екологічна катастрофа, задіяні такі-то служби, після проведення робіт забруднення зникне через 30 днів" всьо. нема чого панікувати - через 30 днів все вернеться на круги своя. правда в нас ще від совка залишилось те, що всю інформацію від нас приховують, то ж люди не повірять що через тих 30 днів все чисто і в нормі. але якщо люди не вірять, коли їх заспокоюють (умовно-радісна новина) то чому вони вірять коли їх лякають?))