December 22nd, 2009

Кінець світу

Через три роки черговий кінець світу. От що найяскравіше запам’яталося з 90-х, то плакати з черговими кінцями світу. Чому всім так приємно про це думати? Про кількість фільмів я взагалі мовчу. І всі ж головне ходять їх дивитися. А там режисер і сценаристи показують свої страхи. Всі очікують, кажуть що то не правда, хтось вірить, хтось спекулює. Звідки взагалі взялося поняття – кінець світу? От скільки гуглила – не знайшла.
Вчора сіла подивитися новини за тиждень – щоб не відстати від того світу який нам дозволяють показувати. Самі катастрофи -- грип, сніг, вибори. І ніхто не знає, що з тим робити і всі такі безпорадні – нагнітають стільки страхів, що навіть врівноважена людина як такого надивиться, настрашитися може. Катастрофа вона в головах. Думаю, то навіть не екзистенційна тривога небуття, а вже просто якісь часові рамки, які з одного боку роблять світ структурованішим, а з іншого дозволояють не надто над всім задумуватись.
http://uk.wikipedia.org/wiki/Кінець_світу
http://ubr.ua/fullnews/ukr/uchenye_predskazali_konec_sveta_v_2012_godu-13288/
http://www.epochtimes.com.ua/articles/view/7/13947.html
http://h.ua/story/53453/

Думки, нічого більш...

Вчора весь вечір складала спогади в коробочку. Складала акуратно, щоб не помнулися. Вони законсервовані – не вивітряться.
В хаті так холодно, що недопитий росіл в горнятку застиг на холодець, а гелева ручка погано пише, приходиться на неї хукати.
Тепер коли пишу вірші, то з якогось моменту пишу їх двоваріантно – починає складатися інша рима і зовсім інший настрій з’являється у вірша. Ніби дві долі. І потім я сиджу і вибираю котрий варіант залишити остаточно.
Почала записувати слова пісень, які чую по радіо, потім шукаю через гугл. Пишу в тому ж записнику, що й вірші, вони стають епіграфами творів.
Взагалі тепер багато думок, але вони не затримуються – так якось вільно протікають мимо, віднедавна почала записувати, записані вони враз отримують якусь чіткість і стуктуру і займають тільки своє місце. Я навіть кожну можу прослідкувати від витоків і до того місця, куди вони намагаються потрапити.
Блискітки на снігу теж можна скласти у сузір’я, при бажанні.
p.s. Проте, як виявляється не все так погано -- весь вечір намагалася згадати автора граматики, по якій колись вчилася -- і таки загадала -- Качалова!