October 22nd, 2009

Продовження нічної епопеї

Третю ніч сьогодні лежу-лежу без сну – думаю, таки треба щось робити – о 03.45 a.m. пішла на кухню знайшла десь у шафі травяний чай якраз такий для покращення сну – правда йому термін придатності вже вийшов, але заварила. Поки він заварювався, знайшла пляшечку валер’янки, що купила колись для кота, кіт її вживати відмовився, а я собі накапала, запила чайком, Лежу – не спиться. Серед ночі зробила зарядку (!). Якось таки заснула десь під ранок. Але від тих заспокійливих трав цілий день ходжу як у трансі))) Не буду їх більше пити. Заварила собі зараз шипшинку з ехінацеєю, вони на мене завжди добре впливають.
А ще поки лежиш без сну – стільки всього згадується. Згадала собі частину молитви св. Франциска Ассізького, сьогодні знайшла її всю – зараз викладу. Пам’ятаю, як знайшла її в бібліотеці , десь в 2005 чи 2004 році, і замість готуватися до семінарів, сиділа і переписувала ті молитви.
читає

Молитва св. Франциска Ассізького

Дай мені, Господи, бути знаряддям миру твого!
Щоб я приносила любов – ненавидячим
Прощення – ображаючим
Примирення – ворогуючим
Віру – сумніваючимся
Надію – впавшим у відчай
Радість – скорботним
Щоб я приносила світло в темряву
Дай мені Господи
Втішати – а не чекати утішення
Розуміти – а не чекати розуміння
Любити – а не чекати любові
Бо хто дає, той отримує
Хто про себе забуває – знаходить себе
Хто прощає – буде прощений
Хто помирає – воскресає для вічного життя.