October 9th, 2009

Про сни, білих кошенят, ковбасу та Атоса з Портосом )))

Мені на сьогодні снився сон, що я танцюю. Соло. І так гарно, легко, в мені стільки сили, я в реальності так не вмію танцювати, тільки в сні))) А яка на мені була сукня – біла, шовкова, в оранжеві квіточки, і рукави там були так пошиті, що махнеш рукою – і вона за тобою в’ється! ))) І танцювала я для когось, але не бачила для кого. Бо тільки зібралася подивитися, яке враження справив мій танець, як мама мене розбудила… А я навіть не знаю, може той хтось взагалі десь в глядацькому залі прокуняв…(
А в лісі сьогодні на фотографувальній галявині(там є й така, всі туди фоткатися ходять) якусь парочку фоткала їхня коліжанка, і та дівчина своєму хлопцеві і на руки вискочила, і сяк, і так, а та коліжанка і з цього боку, і з того фоткає, і їм так весело, одним словом фотосесія явно вдалася. А я зрозуміла, що хочу фотоапарат і явно не мильницю.)))
А кицька, що жила з білими кошенятами на даху, нарешті вирішила вивести своїх кошенят в люди, і одне кошеня з нею злізло з даху, і судячи по всьому, акліматизувалося. А інше – сидить на даху, і так жалібно нявкає. То ж перед кицькою тепер стоїть дилема, то кошеня, котре внизу, вона вже на верх не висадить, а то що на верху – не може, напевно, зняти.
А ще мені чомусь серед осені захотілося ковбаси. Але не звичайної, базарної, а такої, яку їв Атос, коли зачинився в корчмаревому підвалі. Сказала мамі, вона сміється, каже, тоді ж ковбаси були дуже закопчені, майже засушені, щоб прожувати таку ковбасу, треба мати зуби, як у Портоса.)))