September 13th, 2009

(no subject)

Вчилася сьогодні робити паперові кораблики, на кораблик вийшло схоже, перевірила на плавучість, але все-рівно мені здається, що я зробила його якось не так, як було в інструкції. Бо так в мене не виходило… Почалася гроза, так що недостатку в водоймах в мене не буде.
Зустріла біля ліфта сусідку. Вона мене питає – ви воду не купуєте?(Біля нас тут привозять воду, чи то з трускавця чи то з якогось джерела, ага два рази на тиждень, при тому сигналять на цілий район так, що всі аж підскакують.) Ну може в тій воді і є щось, а може і нема, я до того скептично ставлюсь, досить того, що ми вже воду з-під крану купуємо. Але бачу, що їй про то поговорити хочеться, що вона тішиться тим, як гарно робить, що купує ту воду, і починаю розпитувати, яка то вода, звідки, чи їй вона краща ніж з-під крану. І вона починає мені розповідати, яка то хороша вода, і що вона вже до неї звикла, і що на іншу би вже не перейшла, і що в нас біля школи теж є джерело, але туди далеко ходити.(В нас біля школи дійсно є джерело, але туди й справді далеко ходити, і навколо ж особнячки зі своїми господарствами, так що не знаю, сумніваюся).
А потім вона мене питає – ти вже не вчишся? Вона мене то питає кожен раз, коли зустрічає біля ліфта))) не знаю, може я так молодо виглядаю;))) чи то в неї якийсь такий обов’язковий ритуал, чи вона справді забуває, але по-моєму вона просто чекає, що я логічно буду продовжувати далі розповідати де я працюю і все таке. Але я переводжу розмову на більш вдячну тему і кажу – але я би ще так хотіла ходити до школи! ))) вона каже – а мій малий вже хотів би по скоріше ту школу закінчити(в неї є малий в 9-му класі) і ми вже говоримо про те, як швидко ростуть діти ))). А потім, коли вона вже відкривала свої двері, поставила ті сумки з водою і каже – ех, я би теж краще в школу ходила, ніж…)))
А ще в мене в лапках позастрягало багато колючок з ожини, і як їх звідти вибрати?