August 24th, 2009

(no subject)

Таке було нині чисте і свіже повітря і небо синє-синє, але вже осіннє. Погода просто супер, але ще одна осіння фішка -- скоро ми будемо вишукувати в лісі не місця з гарним затінком, а ті -- де найбільше світить сонце -- щоб погрітися.) Побачили на одній сонячній галявині кілька павутинок -- тонюсіньких. якби сонце їх не засвітило, то й не побачили б. Ми спочатку думали, що там один павук, а до нього ведуть ті павутинки, придивилися. а там в кожній сидить малесенький павучок. Потім сонце почало світити трохи під іншим кутом, і ми побачили, шо вся галявина, десь 5 * 10 метрів покрита такими маленькими павутинками, ну наче застелена шовковим серпанком. Ще такого не бачила, то стає видно тільки в певний проміжок часу, коли сонце під певним кутом світить.
тепер в ліс треба ходити з торбинкою, бо та ожина, що я збираю, не поміщається в моїх кулачках. В нас в лісі попри одну стежку росте ожина – з одного боку один вид, з іншого –інший. Одна є така дрібна, кислувата, світліша, матова і майже не колюча, а інша – велика, солодюща але така колюча – що всі руки обдереш, поки назбираєш. Чому то так?!