August 15th, 2009

Козячий Дідо

Сьогодні бачила козячого діда. Є в нас тут в лісі такий дідо, в якого є кози, і він їх ціле літо, аж до осені пасе.
Зустріти Козячого Діда то є на щастя. От чомусь так – не знаю, але то закономірність. І вже йдеш і чекаєш, що з тобою хорошого станеться. Причому зустріти його можна у всіх куточках лісу. І то є класно, бо ніколи не знаєш, де на нього наткнешся. Він собі сідає на пеньочок, гріється на сонечку, а кози тим часом розбрідаються по лісі, і безцеремонно чіпляються до перехожих))). До речі дідо своїх кіз кличе свистом. Минулого літа в нього було 11 кіз, а цього року лише 4. Очевидно криза таки добре по них вдарила. Я собі думаю – а якщо до наступного року криза не закінчиться, то наступного літа ми зовсім не будемо зустрічати Козячого Діда? А звідки ж тоді брати щастя?
Collapse )