August 1st, 2009

(no subject)

я от не знаю, як би я хотіла прожити життя до старості. раніше знала забула.
От в років десь так 14 я точно знала, яким буде моє життя)))
прожити життя можна різними способами.
і от спочатку, коли хочеш по-одному, всі інші видаються неприйнятними, і ит хочеш так і тільки так, а якшо не так, то все, катастрофа
А потім розумієш, що в різних способах є різні можливості
І вже навіть не знаєш який вибрати, які можливості реалізовувати.

Ще залишився 31 день літа. Багато)))

(no subject)

треба сьогодні поприбирати, і не тому, що субота, а тому, що треба))
але прибирати геть не хотілося,
сіла подивитися "Амелі"
і ті моменти, які мені не цікаві, або які я вже знаю на память, тре було чимось зайнятися, і я почала ліпити фігурки з фольги від шоколадки. Вони ліпляться різні, як з пластиліну. І я собі подумала, скільки фольги від шоколадок пропало даремно)
а її десь продають окремо?

Метелична галявина

Гуляла сьогодні в лісі, пішла на свою улюблену галявину, бо там найдовше затримується сонце, а я люблю оте західне сонце -- воно теж не хоче лягати спати і тягнеться до тебе так як ти до нього.
І там вже така жовта трава а в ній сині польові квіточки. Класно. Підійшла поближче -- а ті квіточки взяли... та й злетіли в повітря. То такі маніпусінькі голубі метелички! Так як в японських фільмах.
Ото класне маскувальне забарвлення -- у формі квітки. Що там я -- навіть джміль помилився -- сів на одного)))
І от вони покружляють-покружляють і сядуть. А я знов траву поворохоблю, вони знов цілим роєм, тріпотять крильцями. Довго я їм не давала спокою, навіть намагалась упіймати. То напевно перелітні метелики, бо таких тут раніше не було, та й звідкіля би одразу і цілий рій? цікаво чи завтра ще вони будуть?
А ще в нас в лісі є мурашине поле. Але про нього іншим разом:)))