July 29th, 2009

Я обурена

До глибини душі.
От прочитала сьогодні
лист-звернення в Високому Замку

нє, то звичайно дуже класно, що ми хочемо спілкуватися і влитися в культурний простір, в мене от в самої в зацікавленнях ЄС стоїть. Бо цікаво, що на світі буває, як люди роблять те або інше і взагалі шо на світі робиться.
>Ми хочемо жити в сучасній демократичній правовій державі, яка захищатиме інтереси відповідальних громадян, а не здирників, керуватиметься верховенством права, а не клановими інтересами.

То класно, але чому ми для цього звертаємось до чужоземних інституцій, а не до власних громадян? Чекаємо, що ЄС прийде і наведе нам порядок?

>1. Україна повинна бути реально включена у людський простір Заходу.

А вона шо -- виключена? Та спілкуйтеся собі скільки влізе. От питання в іншому -- чи багато пересічних українців так досконало володіють мовами, щоб взяти і поспілкуватися. Коли навіть в музеях часто бачиш, коли іноземці на екскурсії хочуть щось запитати у тих людей що відповідають за експозицію -- ті часто не в змозі їх зрозуміти і допомогти. І це ж представники культурних кіл. А на наукові конференції приймають всіх бажаючих, не дивлячись з якої ти країни, аби ти лише відповідні тези для виступу і знову ж таки міг представити їх іноземною мовою.

пункт 2 то взагалі цікаво для кого то говориться, таке враження, що для власного заспокоєння.

>і хоча ми сподіваємося на допомогу Європейського Союзу, але і США можуть зробити дуже багато.

а оця фраза мене потішила -- так по-дитячому мило ))

>Ми прагнемо демократичної солідарності не проти когось, а проти минулого

це вже взагалі виглядає якось містично...

>Стабільна Європа та її зростання не існуватимуть при нестабільній і небезпечній Україні.

Цілком собі існуватиме, а чого ні?

В мене чомусь виник сумнів, що цю статтю писали справді ті люди, які під нею підписалися. Якось воно неграмотно і нелогічно звучить, як на кандидатів наук. І взагалі такі речі в мене викликають якесь відчуття неприємне. Одним словом візьміть нас до загального корита, бо самі ми не зможем, бо ніц в нас без вас не вийде.
та в Україні є стільки всього, що можна жити краще за інших. І оце таке прагнення до європи, зважаючи на порівняно нещодавню незалежність, а ще таке нівелююче ставлення до самих себе, навіть якщо нас приймуть(та точно приймуть раніше чи пізніше, бо світ чомусь тяжіє до блоків), то ми так поспішатимемо перейняти "цивлізований" спосіб життя і виказати свою лояльність, що розчинимося.