July 1st, 2009

(no subject)

Де б я не була, і що б я не робила, я завжди занята чимось своїм.
Мені деколи кажуть що я живу в своєму світі. Але то добре. Не можу ж я жити в чужому. То би було геть зовсім дивно. І взагалі мені здається. Що всі скількись там мільярдів людей живуть у скількохсь там мільярдах світів.
То головне, щоб людина не думала, що тільки її світ реальний.
А жити весь час в чужому світі, то наче постійно жити в чужій квартирі.

А вчора ми з мамою в 12 ночі вирішили, що спати нам зовсім не хочеться. І пішли погуляти. На балкон. От тепер я знаю точно – нічне повітря пахне Карпатами. Воно і на дотик таке, як карпатське, не знаю тільки, куди дівається його запах вдень. Я раніше думала, що в 12 годині всі вже сплять і на вулиці нічого цікавого не відбувається. А то скільки всього відбувається!..

Ой, мало не забула. Мама принесла вчора помідор, що виростила в себе на роботі в вазонку. Такий гарний. І пахне він натуральним помідором, а не магазинним помідором. Я ще поки що не з’їла – стоїть в мене на столі , милуюся.
А мої соняшники і кабачки на балконі зійшли, але ще не цвітуть. Ну, зато зелено і гарно.