April 7th, 2009

Весняна ніч розцвітає фіалками

Весняна ніч розцвітає фіалками
І зорі пахнуть, немов бузок.
Про новий день ворожать на каві
Бо ж не побачать – а їм цікаво
Вони підглянули хоча б разок
Через шовкові світанку фіранки

Але даремно, бо так вже влаштований світ
Що зорям дорогу завжди переходять ранки
Їм лишається вірити теплому вітру
Він, щоб справити враження, трішки прибріхує
Для зірок кожен день – це одвічна загадка
Вони б’ються над нею уже стільки літ!

І чудні ці історії, наче фата із пліч
Опадуть до схід сонця, змінивши пейзажі у рамках
Світ закутавши шлейфу п’янким ароматом
Більш нічого йому не лишивши на згадку
Тільки з’являться зранку маленькі фіалки
Там рясно-рясно, де слід залишила ніч.